вівторок, 19 травня 2020 р.

19.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Прикладна фізична підготовка. Тема "Комплексна силова вправа"

1. Ознайомтеся з правилами виконання комплексної силової вправи
2. Перегляньте відео відео 1, відео2
3. Виконайте норматив - комплексна силова вправа.

 ВПРАВИ
 Одиниці вимірювання
Бали
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
Комплексна силова вправа
разів за 1 хв
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
4. Відео-звіт або фото-звіт надсилайте на електронну пошту zvbcpto@gmail.com

            На цьому вивчення предмету "Захист Вітчизни" закінчується 

19.05.2020. Є 31. Основи медичних знань. Захист Вітчизни. Тема "Надання медичної допомоги у секторі обстрілу"

1. Прочитайте ст 8-31 у посібнику, основне занотуйте у зошит
2. Перегляньте презентацію, основне занотуйте у зошит
3. Прочитайте інформацію Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі обстрілу)
5. Пройдіть тест

19.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Вонева підготовка. Тема "Виконання вправ навчальних стрільб з пневматичної гвинтівки"

2. Перегляньте  відео 1  відео 2відео 3


4. Пройдіть тест 

19.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Тактична підготовка. Тема "Вогневі позиції в обороні"


1. Прочитайте інформацію 


19.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Тактична підготовка. Тема "Дії солдата в бою у складі механізованого відділення"

1. Прослухайте (проспівайте) Гімн України 


2. Прегляньте   презентацію  
3. Перегляньте відео
4. Виконайте вправу  та скріншот виконаної вправи надішліть на електронну адресу  zvbcpto@gmail.com

понеділок, 18 травня 2020 р.

18.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Прикладна фізична підготовка. Тема "Гімнастика. Підтягування"

1. Прочитайте інформацію 
                                    "Повна інстукція по підтягування з нуля до 20 разів для початківців"
                                    "Вправи на турніку: з чого почати і як виконувати правильно..." 
та перегляньте відео на цих сторінках.
2. Перегляньте відео  "Курс воїна ": Система загальної фізичної підготовки

                                    "Курс воїна". Система загальної фізичної підготовки 2

3.  Виконайте норматив з підтягування


 ВПРАВИ
 Одиниці вимірювання
Бали
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
Підтягування на перекладині
разів 
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1










4. Відео-звіт або фото-звіт надсилайте на електронну пошту zvbcpto@gmail.com

18.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Тема "Орієнтування на місцевості"

1. Перегляньте презентацію
2. Ознайомтесь з матеріалом

Орієнтування на місцевості без карти – способи визначення відстаней на місцевості

Окомірно – простий і швидкий спосіб визначення відстаней, однак його точність залежить від досвіду спостерігача, умов спостереження та величини відстані, що визначається. У досвідченого спостерігача помилка у визначенні відстані до 1км становить 10‑15%, у недосвідченого – 30-50%. При збільшенні відстані помилка збільшується.
При визначенні відстані необхідно пам’ятати наступне: великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими; при спостереженні вгору здається, що предмети ближче, а вниз далі; якщо між спостерігачем і предметом немає інших об’єктів, здається, що він ближче, якщо є  далі; приспостереженні через водні простори, лощини та інші пониження рельєфу відстані здаються меншими; при спостереженні в ясний сонячний день предмети здаються ближчими, ніж при спостереженні при похмурій погоді та в сутінках; предмети яскравих кольорів (червоного, жовтого, білого) здаються ближчими, ніж предмети темних кольорів (чорного, синього, сірого); група людей здається завжди ближче, ніж одна людина на такій же відстані; людина, що лежить здається далі, ніж людина, що стоїть; на рівній та одноманітній місцевості (в лузі, полі, на снігу) предмети здаються ближчими. З достатньою точністю відстані можна вимірювати, користуючись відомостями таблиці.
Вимірювання відстані кроками. Рахунок ведуть парами кроків. Для точних результатів треба пройти відрізок у 100м і розділити на отриманий середній результат. Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 54 та 56 пар кроків. Середнє число пар кроків 55. Довжина пари кроків буде: 100м : 55 = 1,8м.
Визначення відстані за кутовими розмірами предметів. Спосіб використовується, коли відомі лінійні розміри віддаленого предмета, до якого вимірюють відстань.
Сутність способу полягає в наступному. При спостереженні місцевих предметів (цілей), віддалених на різні відстані, спостерігач знаходиться як би у центрі концентричних кіл, радіуси яких дорівнюють відстаням до цих предметів (цілей).
Якщо коло розділити не на звичні 360°, а на 6000 рівних частин, то довжина однієї поділки буде заокруглено дорівнювати одній тисячній радіуса кола: де  R- радіус кола.
Поділка кутоміра і тисячна: АБС – дуга; АС - хорда
Центральний кут кола, стягнутий дугою, що дорівнює 1/6 000 довжини кола, прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називається тисячною, яка є постійною незмінною кутовою величиною в метричній системі вимірювань. Її відносна похибка складає на 5% менше поділки кутоміра, якою під час вимірювань нехтують.
Таким чином, одиницею виміру кутів є лінійний відрізок, який дорівнює тисячній частці відстані до об’єкта, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірів до лінійних і навпаки. Кутові розміри предметів у тисячних вимірюють за допомогою бінокля, приладів спостереження і прицілювання тощо.

 Під час виміру кутів у тисячних називають і записують число сотень, потім число десятків і одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає – називають і записують нулі. Наприклад, величини кутів у тисячних 343, 52 і 2 записуються як 3-43, 0-52 і 0-02, а вказуються “три, сорок три”, “нуль, п’ятдесят дві” та “нуль, нуль дві”.
Із залежності між кутовими та лінійними величинами, відстань (дистанцію) до предметів у метрах визначають за формулою: де  В - висота (ширина) предмета, м; К - кутова величина предмета в тисячних.
Приклад. Спостерігач в бінокль помітив висування противника на край села. Визначити відстань до противника (див. малюнок).
Рішення. Кутовий розмір сільського будинку, що спостерігається в бінокль, дорівнює двом малим поділкам сітки бінокля (0-10), його висота 6м. Відстань до противника – 600м.
Таким чином, знаючи величину приладів спостереження (прицілювання) у тисячних та розміри цілей противника, наприклад, танка (довжина, ширина або висота) і місцевих предметів (будинок, стовп тощо), поблизу яких знаходиться противник, можна швидко і з достатньою точністю визначати  відстань за кутовими величинами.
Приклад. Солдат противника в окопі закривається однією малою поділкою шкали горизонтальних поправок прицілу ПСО-1. Визначити відстань до цілі.
Визначення кутових розмірів за шкалою прицілу ПСО-1
Рішення. Ширина солдата в плечах дорівнює 50см, його кутова величина 0-01. Відстань до цілі – 500м.
Варіант – якби та ж сама ціль закривалась двома малими поділками прицілу ПСО-1 – відстань була б 250м.
Приклад. Солдат противника під час атаки закривається по висоті великою вертикальною поділкою (рискою) сітки бінокля. Визначити відстань до цілі.
Рішення. Зріст солдата у середньому 1,7м, кутова величина великої вертикальної риски бінокля – 0-05. Відстань до цілі – 340м.
Варіант – якби та ж сама ціль закривалась малою вертикальною поділкою (рискою) сітки бінокля – відстань була б  680м.
Приклад. Піхота противника під прикриттям танків веде наступ. Визначити відстань до противника, якщо танк по ширині закривається мушкою автомату.
РішенняШирина танка – 3м, кутова величина мушки автомату 0-02. Відстань до цілі – 1 500м.
Варіант – якби та ж сама ціль знаходилась у прорізі прицілу автомата – відстань була б 500м.
Визначення відстаней за лінійними розмірами предметів. Лінійкою на відстані 50см від очей, вимірюють у міліметрах висоту предмета, що спостерігається. Висоту предмета (В) в сантиметрах ділять на кількість міліметрів на лінійці (l), що закривають предмет; результат множать на постійне число 5 і отримують відстань до предмета в метрах.
Наприклад, сільський будинок висотою 6 м затуляє на лінійці відрізок 10 мм, а вишка висотою 20м – 5мм. Отже, відстань до будинку – 300м, до вишки – 2 000м  (див. малюнок).
Визначення відстаней за лінійними розмірами предметів
Визначення відстаней за лінійними розмірами предметів
Для впевненого використання у бойовій практиці цього способу небхідно знати розміри деяких місцевих предметів, бойової техніки противника і деякі інші. Наприклад, легко запам’ятати, що середній зріст людини – 1,7м. Відстань між стовпами лінії зв’язку – 60м, а його висота 6м. Таку ж висоту має будинок сільського типу; один поверх багатоповерхівки – 3м. Висота вантажного автомобіля – 2,5м; така ж висота і у танка, а його довжина та ширина – 6 і 3 метри відповідно.
Таким чином, якщо вогнева точка противника знаходиться на даху багатоповерхівки, один поверх якої закривається 6мм на лінійці, то відстань до цілі буде 250м, а якщо противник веде мінометний обстріл з позиції поруч із сільським будинком, який закривається 5мм на лінійці, то відстань відповідатиме 600м.
Визначення відстані за співвідношенням швидкості звуку і світла. Звук розповсюджується у просторі зі швидкістю 330 м/с, або 1км за 3с, а світло – практично миттєво. Таким чином, відстань у кілометрах до місця, де пролунав постріл, дорівнює числу секунд, які пройшли від моменту спалаху до моменту, коли був почутий звук пострілу, поділеному на 3.
Наприклад, спостерігач почув звук пострілу через 9 секунд після спалаху гармати. Відстань до місця спалаху: D = 9 : 3 = 3 км.
Визначення відстані на слух. Безвітряної ночі нормальний слух людини джерело шуму почує на відстані, вказаній у таблиці.
Визначення відстані побудовою трикутника на місцевості застосовується для визначення ширини непрохідних ділянок місцевості (боліт, мінних полів). На малюнку показано визначення ширини річки побудовою рівнобедреного трикутника, у якого катети рівні, тобто ширина річки АВ дорівнює довжині катета АС.
Визначення відстані побудовою трикутника на місцевості
Визначення відстані побудовою трикутника на місцевості
Точку А вибирають так, щоб з неї було видно орієнтир (точка В) на протилежному березі і при цьому була можливість вздовж берега виміряти відстань, що дорівнює ширині ріки. Точку С визначають методом наближення, вимірюючи кут АСВ, який дорівнює 45°.
Інший варіант "а" цього способу показаний на малюнку. Точку С  обирають так, щоб кут  АСВ  дорівнював 60° (тангенс кута 30° = 1/2).  Отже, ширина річки дорівнює подвоєному значенню відстані АС.
В обох випадках кут при точці А повинен дорівнювати 90°.
3. Виконайте практичне завдання в зошиті, сфотаграфуйте та надішліть на електронну пошту zvbcpto@gmail.com. (Варіант виконання завдання подено в презентації - завдання 1).

Спираючись на знання, отримані на уроці, визначити азимути і відстані до заданих об’єктів та розташувати їх на умовному плані місцевості з урахуванням визначених напрямів та відстаней в обраному масштабі.
Завдання:
- точка спостереження крильце вашого будинку;
- орієнтири вимірювання:
- сусідський будинок (h=3 м);
- окреме дерево (h=3 м);
- ліхтарний стовп (h=6 м).

18.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Тема "Рух за азимутом"

1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом, запишіть в зошит порядок визначення азимуту і напрямку руху за магнітним азимутом.
1. Азимут магнітний і його визначення. Визначення азимута на місцевий предмет і напрямки руху за азимутом.
    Сутність руху за азимутом полягає в умінні знайти та витримати за допомогою компаса вказаний напрямок руху та точно вийти в призначений пункт.
    При визначенні напрямку руху на місцевий предмет користуються магнітним азимутом. Це кут, що вимірюється за ходом годинникової стрілки від північного напрямку до напрямку на предмет. Він має значення від 0º до 360º.
    Для визначення магнітного азимуту на місцевий предмет за допомогою компаса треба стати обличчям до цього предмета та зорієнтувати компас. Потім, утримуючи компас в орієнтованому положенні, встановити пристрій так, щоб візирна лінія проріз-мушка співпала з напрямком на місцевий предмет у цьому положенні відрахунок на лімбу проти покажчика в мушки вкаже величину магнітного азимуту (напрямок) на місцевий предмет.
    Зворотній азимут — це напрямок від місцевого предмета до точки стояння. Від прямого азимута він відрізняється на 180º. Для його визначення необхідно до прямого азимута додати 180º (якщо він менше 180º) або відняти 180º (якщо він більше 180º).
    Для визначення напрямку на місцевості по вказаному магнітному азимуту необхідно встановити покажчик мушки на цифру компаса, що буде відповідати магнітному азимуту та зорієнтувати компас. Потім, утримуючи компас в орієнтованому положенні, помітити на місцевості за візерною лінією проріз — мушка віддалений предмет (орієнтир). Напрямок на цей предмет (орієнтир) і буде відповідати напрямку за магнітним азимутом (див. рис. 186).
Картинки по запросу Магнітні азимути
Рис. 186. 
    Для руху за азимутом необхідно знати магнітні азимути з кожного пункту на маршруті руху та відстань між пунктами руху в парі кроків (для людини середнього зросту пара кроків дорівнює 1,5 м). Ці дані готує командир відділення (взводу) й оформлює у вигляді схеми маршруту або таблиці (див. табл. 26).
Таблиця 26



№ з/п
Ділянка маршруту
Магнітний азимут у град.
Відстань у парах кроків
1
Сарай — вишка
80
610
2

Вишка — окремий будинок
88
580
3
Окремий будинок — окреме дерево
78
850

Перегляньте відео Азимут

2. Рух за азимутом
    Під час руху переходять від одного пункту до іншого, витримуючи напрямок на орієнтир і рахуючи пари кроків. На вихідному та проміжних пунктах за вказаним азимутом за допомогою компаса знаходять напрямок руху. У цьому напрямку вибирають і визначають найбільш віддалений орієнтир (допоміжний) або орієнтир, розташований ближче до проміжного пункту маршруту руху на відкритій місцевості вночі в місту проміжних (допоміжних) орієнтирів використовують нариси місцевих предметів або яскраві зірки, якщо такої можливості нема, то компас із вільно відпущеною стрілкою весь час тримають перед собою в орієнтованому положенні, а за напрямок руху приймають пряму, що проходить через проріз та мушку.
    Щоб обійти перешкоди, що виникають на напрямку руху (за наявності видимості), роблять таким чином: запам’ятовують орієнтир на напрямку руху на протилежній стороні перешкоди, визначають до нього відстань і складають цю відстань з розміром пройденого шляху; обходять перешкоду та продовжують рух від вибраного орієнтира, визначивши спочатку за компасом напрямок перерваного шляху.
2. Перегляньте презентацію
3. Виконайте вправи, відповіді запишіть до зошита та фото надішліть на електронну адресу zvbcpto@gmail.com

  • Визначити розмір свого кроку та перевести в пари кроків відстань 100 м.
  • Визначити і записати в зошит азимути можливих напрямків руху від дому до центру.
  • Пройти відстань 1000 м за азимутом.


18.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Вогнева підготовка. Тема "Виконання вправ навчальних стрільб з пневматичної гвинтівки"

1. Прослухайте (проспівайте) Гімн України 
3. Перегляньте відео 1,  відео 2,
4. Перегляньте презентацію 1, 
5. Пройдіть тест 

четвер, 14 травня 2020 р.

14.05.2020. Є 31. Захист Вітчизни. Тема "Орієнтування на місцевості"

1. Ознайомтеся з теоретичним матеріалом, занотуйте в зошит
Суть орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами. 
   Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту та місцевих предметів і точне дотримання вказаного або вибраного напрямку руху. У бойовій обстановці орієнтування на місцевості включає також визначення свого місцезнаходження відносно своїх військ і військ противника. Уміння швидко та точно орієнтуватися на місцевості надає можливість успішно виконувати бойову задачу на невідомій місцевості, у лісі та в умовах обмеженої бачимості.
    Орієнтуватися на місцевості можна за допомогою топографічної карти та без неї. Наявність топографічної карти полегшує орієнтування та дозволяє розібратися в обстановці на порівняно великій ділянці місцевості. При орієнтуванні на місцевості без карти необхідно визначити сторони горизонту.
    Топографічне орієнтування проводиться в такій послідовності: визначаються напрямки щодо сторін горизонту й на цих напрямках помічаються добре видимі місцеві предмети (орієнтири). Орієнтирами  називаються місцеві об’єкти, форми та деталі рельєфу, щодо яких визначають своє місце розташування.
    Залежно від характеру місцевості, часу доби та видимості сторони горизонту визначаються за компасом (див. рис. 182), за положенням сонця, за сонцем і годинником, за Полярною зіркою, за ознаками місцевих предметів та іншими способами.
Картинки по запросу компас адріанова
1 — кришка зі стойками для візування; 2 — кругова шкала; 4 — магнітна стрілка; 5 — гальма
Рис. 182. Компас Адріанова









    Для визначення сторін горизонту за компасом, принцип дії якого заснований на властивості намагніченої стрілки, розташованої вздовж магнітного меридіану північ-південь, необхідно спочатку сумістити мушку з нульовою поділкою лімба. Для цього необхідно встановити компас у горизонтальне положення та розблокувати стрілку. Повертаючи компас, необхідно сумістити північний кінець магнітної стрілки з нульовою поділкою лімба. У зорієнтованому положенні компаса напрямок стрілки на нульову поділку лімба і буде напрямком на північ. Потім візуванням через проріз і мушку визначають місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напрямку на північ. Визначивши напрямок на північ, легко визначити й інші сторони горизонту: у протилежному напрямку буде південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.
     Для визначення сторін горизонту за положенням сонця досить знати, що воно приблизно знаходиться: о 7.00 (влітку — о 8.00) — на сході, о 13.00 (14.00) — на південь, о 19.00 (20.00) — на заході.
    При визначенні сторін горизонту за сонцем і годинником (див. рис. 183) необхідно годинник покласти в горизонтальне положення, щоб годинникова стрілка була направлена до сонця. Потім, утримуючи годинник у цьому положенні, поділити навпіл кут між годинниковою стрілкою та цифрою 1 на циферблаті. Тоді пряма, що ділить кут навпіл, покаже напрямок на південь.

Рис. 183. Визначення сторін горизонту за сонцем та годинником: а — до 13 години; б — після 13 години

Для визначення сторін горизонту за Полярною зіркою необхідно на небі найти сузір’я Великого Возу. Уявно продовжити пряму, що проходить крізь дві крайні зірки на відстань, приблизно в п’ять разів більшу за відстань між ними. У кінці цієї прямої легко знайти Полярну зірку, яка завжди знаходиться в північному напрямку (див. рис. 184)

Рис. 184. Пошук Полярної зірки

Визначення сторін горизонту (див. рис. 185) за ознаками місцевих предметів базується на розташуванні місцевих предметів відносно сонця. Так, дерева, велике каміння та скелі з північної сторони покриваються мохом, мурашники в лісі знаходяться з південної сторони дерев, північна сторона мурашника крутіша за південну; ягоди та фрукти раніше червоніють із південного боку. На схилах, що звернені на південь, весною сніг розтає швидше, ніж на північних схилах; вівтарі православних церков завжди звернені на схід, а дзвіниці — на захід.



Рис. 185. Визначення сторін горизонту за ознакою місцевих предметів

    Хрести на церквах зорієнтовані на північ — південь, причому піднятий кінець поперечної перекладини вказує на північ.
Доповідь про своє місцезнаходження.

    Доповідаючи про своє місцезнаходження (точку стояння) відносно місцевих предметів (орієнтирів) після визначення сторін горизонту, необхідно назвати місцевий предмет, безпосередньо біля якого знаходиться доповідач і відстань до місцевих предметів, що вказують напрямок сторін горизонту. Наприклад, «Знаходжусь на північному узліссі гаю «Табірний»: на північ 600 м — заводська труба, на захід 200 м — зруйнований будинок, на південь 300 м — ріка, на схід 500 м — дорога».
2. Перегляньте презентацію  
3. Виконайте вправи та надішліть на електронну пошту zvbcpto@gmail.com

  • Визначить сторони горизонту різними способами та запишіть доповідь в зошиті про своє місцезнаходження 
  • Запишіть доповідь про своє місцезнаходження відносно місцевих предметів